Сезонні спалювання сухої рослинності в громадах: відповідальність та альтернативні шляхи вирішення
За відсутності альтернативи, щороку восени та навесні жителі громад спалюють суху траву. Екологи, лікарі зазначають про шкідливість спалювання сухої рослинності. Чому спалювання сухої рослинності – це шкідливо?..
1) Рослини – це природні фільтри, які поглинають в себе забруднюючі речовини. Під час спалення все накопичене вивільняється назовні у вбивчих концентраціях.
2) Під час/після спалювання, окрім чадного газу, в повітря також потрапляє дрібнодисперсний пил, який потім осідає в легенях, що призводить до таких наслідків, як: алергія, астма, серцево-судинні хвороби та онкологія.
3) Спалювання листя призводить до зниження родючості ґрунту, руйнації ґрунтового покриву. Підстилка із сухостою оберігає ґрунт у зимові місяці від промерзання, а влітку - від небезпечного ущільнення. А підпал знищує органіку, що забезпечує пористість, рихлість ґрунту, здатність утримувати елементи мінерального живлення рослин в тих формах, з яких вони можуть швидко вивільнятися в ґрунтовий розчин.
4) Зола, яка утворюється під час спалювання, призводить до все більшого збіднення ґрунту.
5) В сухому листі часто згорають зимуючі корисні комахи, такі як сонечка. Їх здобич, попелиці, лишаються зимувати на стадії яєць на гілках. Зайці, їжаки ,земноводні, плазуни та гризуни страждають спочатку від пожеж, а потім - від нестачі їжі, адже знищуються їхні гнізда.
6) При спалюванні трави на присадибних ділянках або стерні на фермерських полях виникає загроза перекидання вогню на сусідні ділянки (степи, житлові будинки тощо).
7) Якщо здійснюється спалювання стерні на полях, через які проходять високовольтні лінії електропередач (ЛЕП), постає нова загроза: густий дим є напівпровідником, і, за певних умов, здатний стати причиною короткого замикання ЛЕП.
8) Дим від вогнищ в туманні дні може утворювати смог, а в цьому випадку погіршується видимість на дорогах, що призводить до збільшення кількості ДТП. Також, задимлені населені пункти використовують для освітлення значно більше електроенергії.
За спалювання сухої рослинності передбачена відповідальність Ще у квітні 2020 року Президент України підписав закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою збереження довкілля (щодо посилення відповідальності за дії, спрямовані на забруднення атмосферного повітря та знищення або пошкодження об'єктів рослинного світу)» № 556-ІХ, відповідно до якого передбачено такі штрафи:
1. Забруднення атмосферного повітря шкідливими для життя, здоров'я людей або для довкілля речовинами, відходами, якщо це створило небезпеку, каратиметься штрафом від тисячі восьмисот до трьох тисяч шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 30 600 грн до 61 200 грн) або обмеженням волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на той самий строк.
2. Знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, уздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом передбачено штраф від п’яти тисяч чотирьохсот до дев'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 91 800 до 153 тис.грн) або обмеженням волі на строк від двох до п'яти років, або позбавлення волі на той самий строк.
3. Порушення ж вимог пожежної безпеки в лісах тягтиме за собою накладення штрафу на громадян від дев’яноста до двохсот сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1530 до 4590 грн) і на посадових осіб – від двохсот сімдесяти до дев’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 4590 грн до 15 300 грн).
4. Випалювання стерні, луків, пасовищ, рослинності або її залишків, опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених, тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста вісімдесяти до трьохсот шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 3060 грн до 6120 грн) і на посадових осіб – від дев'ятисот до тисячі двохсот шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 15 300 грн до 21 420 грн).
5. Вчинення тих самих дій в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, тягтимуть за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот шістдесяти до семисот двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 6120 грн до 12 240 грн) і на посадових осіб – від тисячі двохсот шістдесяти до тисячі восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (21 420 грн до 36 тис. грн).
Що можна робити альтернативно?
Мешканці громад можуть використовувати кілька варіантів для утилізації сухої рослинності:
1) Компостування – метод виробництва добрив із різних органічних відходів для отримання екологічно чистої продукції та покращення ґрунту. Потрібно пам’ятати, що компостування – це не тільки виготовлення якісних добрив з оптимальним співвідношенням елементів живлення, обеззаражене від збудників хвороб та насіння бур’янів, це ще й джерело корисної мікрофлори, яка вноситься в ґрунт.
2) Ще одне готове рішення для ліквідації сухої рослинності – технологія компостування з каліфорнійськими хробаками, яка дозволяє, у відносно короткі терміни, абсолютно екологічним способом перетворити “зелені відходи” та отримати цінне гумусне добриво. Вермиферми (від англ. worm – черв’як) дозволяють утилізувати абсолютно всі біологічні відходи. Для цього можна або ж купити будиночок для ферми, або зробити його власними руками.
3) Стерно та гілки можна перероблювати та продавати фірмам, які займаються продажам наборів для вирощування грибів, полуниці, картоплі або купує у якості підстилки для тварин.
Завдяки цим нескладним і доступним рішенням громада можуть стати більш екологічним місцем для життя, а її мешканці отримувати прибуток із сухої рослинності та «зелених відходів».
