День Громади
Письменники - земляки Війтівецької СТГ, які писали й пишуть для широкого кола читачів, список їх книг та література про життя і творчість.
Матущак Констянтин Федорович Ветеран журналістики. Працює в усіх газетних жанрах. Народився 15 березня 1932 року в с.Мар’янівка Хмільницького району Вінницької області в родині простих колгоспників багатодітної сім’ї, ще з шкільних років мріяв стати письменником. Проте навчання у Мар’янівській семирічці було перервано на тривалий час німецько-фашиською окупацією. Після служби в лавах Радянської армії працював на посаді колгоспного пасічника. У 1957 році трапилася нагода переїхати на постійне місце проживання до Вінниці. Середню освіту здобув у віці 28 років після закінчення школи робітничої молоді у Вінниці, працюючи водієм трамвая. Незважаючи на те, що був сімейним і виховував трирічну доньку, успішно склав вступні іспити на факультеті іноземних мов. Львівського держуніверситету, відділення німецької філології, ім.Івана Франка. Одначе через матеріальну скруту перевівся на заочне навчання історичного факультету, який закінчив 1966 року, отримавши фах викладача історії і суспільствознавства. Будучи студентом-заочником, як і раніше, водив трамваї у Вінниці, розповідаючи у пресі про будні своїх колег й навчався у школі робкорів, що діяла при газеті «Вінницька правда». Після закінчення університету працював в районній пресі, а згодом – в обласній газеті «Вінницька правда» на посаді власкора. У травні 1971 року військкомат відрядив журналіста у Південну групу військ, що дислокувалися в Угорщині, на посаду кореспондента газети «Ленинское знамя» терміном на три роки. Повернувшись на Україну, Костянтин Матущак працює на журналістській роботі в УВС Вінницького облвиконкому, згодом служив у різних підрозділах міліції. Вийшовши у відставку в чині майора міліції, серйозно зайнявся літературною справою. Нині його творчий доробок становить 19 книг на різні життєві теми. Костянтин Матущак – лауреат літературної премії ім.. Костянтина Гришина і конкурсу «Українська мова – мова єднання» 2015-2016 роки. За плідну творчу працю патріотичного та історико-краєзнавчого спрямування секретаріат НСЖУ нагородив К.Ф.Матущака Золотою медаллю української журналістики.
Твори Констянтина Матущака:
Постріл з-за рогу: повісті, оповідання, нариси // К.Ф.МАтущак .- Вінниця, 2001.- 288с.
Тореадор з Верболозівки: фейлетони // К.Ф.Матущак.- Вінниця, 2005.-256с.
Син знедоленої вдови: повість,нариси // К.Ф.Матущак.- Вінниця, 2006. - 296с. 9
Гора з горою не сходиться: роман // К.Ф.Матущак.- Вінниця, 2008.- 488с.
Випробуваний тандем: історично-художнє видання // К.Ф.Матущак.- Вінниця, 2011.- 170 с.:іл.
Гірка правда очі коле: публіцистика // К.Ф.Матущак.- Вінниця, 2012.- 384с. : іл.
Володар подільських дібров: художньо-публіцистична повість // К.Ф.Матущак.- Вінниця, 2013. - 200 с. : іл..
На витоках Сниводи: історико-краєзнавча публіцистика // К.Ф.Матущак.- Вінниця, 2015.- 428 с. : іл.
Берегиня материнського слова: документально-публіцистична повість // К.Ф.Матущак.- Вінниця, 2016.- 284с.
Зернини пам’яті людської: історико-краєзнавча спадщина // К.Ф.Матущак,. О.Ісаченко .- Вінниця, 2017.- 428 с.
На віку, як на довгій ниві: художньо-документальна повість // К.Ф.Матущак.- Вінниця, 2017.- 220 с.
Тетяна Євгенівна Михалинчук народилася 5 липня 1964 року в с. Рибчинці Хмільницького району Вінницької області, в родині колгоспників. У 1971 році пішла в 1 клас Рибчинецької початкової школи. У 1981 році закінчила Уланівську середню школу. В тому ж році поступила в Тульчинське культурно-освітнє училище, яке закінчила у 1983 році – одержала спеціальність клубний працівник, керівник драматичного колективу. Молода красива дівчина познайомилась з молодим красенем з с.Терешпіль, створилась сім’я, народилось дві прекрасних донечки. В 1984 році невісточка-Тетяна пішла працювати художнім керівником Терешпільського будинку культури. На даній посаді пропрацювала до 1987 року. З 1988 року працює бібліотекарем Терешпільської сільської бібліотеки. 24 червня 1992року з відзнакою закінчила Тульчинське училище культури за спеціальністю бібліотечна справа. Працюючи бібліотекарем зацікавилась історією села, почала збирати краєзнавчі матеріали сіл Терешполя, Софіївки, Держанівки, Українське. По крупинці збирала свідчення, фото односельців про різний період нашої незалежної України. І матеріалу назбиралось аж на цілу книгу. Щоб видати книгу - свій рукопис Тетяна подала на конкурс «Моя Вінниччина», який виграла і книга побачила світ в 2020 році. На великому, фактичному матеріалі, ілюстрованому фото та записами спогадів земляків, краєзнавець, сільський бібліотекар Тетяна Михалинчук вибудовує сагу на пам'ять, та славу про своїх земляків. Тетяна Євгеніївна на даний час продовжує працювати в Терешпільській сільській бібліотеці та не зупиняється. Пише свої власні вірші, веде пошуково-краєзнавчу роботу, втілює в життя задуми, веде активне громадське життя, має безліч цікавих ідей та сповнена нових творчих задумів.
Твори Тетяни Михалинчук:
В полях лежить моє село чудове. Історія сіл Держанівки, Софіївки, Терешпіль, Українське: історико –краєзнавча спадщина // Т.Є.Михалинчук.- Житомир,2020.- 440с.: іл.
Оксана Павловська (Некитюк) народилася 4 квітня 1998 року, родом із села Качанівка Хмільницького району Вінницької області. Поезією захоплюється з раннього дитинства. Вдосконалювала свою поетичну майстерність у літературній студії «Інверції серця» (керівник Ірина Зелененька), літературно-мистецькому об’єднанні імені Василя Стуса (керівник Василь Кобець), у літературних студіях «Словоцвіт» Вінницького гуманітарно-педагогічного коледжу та в обласній мистецькій спільноті «Автограф», «Вітрила» Вінницького державного педагогічного університету імені М.Коцюбинського. Вірші Оксани Павловської систематично звучать на творчих імпрезах обласних літературно-мистецьких нарадах творчої молоді, на мистецьких святах Вінницької обласної бібліотеки ім. В.Отамановського, вона постійний учасник літературних «Барських читань», мистецьких салонів «І музика, і слово, і сльоза» та «Інтермецо». Крім поезії, Оксана серйозно займається наукою. Дівчина активна учасниця фахових всеукраїнських конференцій, її наукові розвідки та художні твори не раз публікувались в обласній, регіональній пресі.
Твори Оксани Павловської:
Дихаю небом: вірші // О.В.Павловська . – Вінниця, 2020.- 32с
