A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Війтівецька об'єднана територіальна громада
Вінницька область, Хмільницький район

РОЗДІЛЬНИЙ ЗБІР СМІТТЯ: НАВІЩО ЦЕ ПОТРІБНО?

Дата: 14.02.2018 09:59
Кількість переглядів: 297

 Картинки по запросу сортування сміттяБуваючи за кордоном, чи переглядаючи новини ми часто бачимо кольорові контейнери, в які свідомі мешканці інших країн викидають сміття, але не все гамузом, а окремо макулатуру, окремо скляні пляшки (інколи навіть сортуючи їх по кольорам),окремо пластикове упакування. Прагнучи стати повноцінною європейською країною, ми також мусимо привчити себе до цивілізованого поводження з відходами... 

        Тим більше, що в нашій громаді цей процес вже почався, і тепер треба його розповсюджувати та вдосконалювати.  20171221_151638  Суть процесу роздільного збору сміття полягає в тому, аби цінні речовини, які можуть бути перероблені, не ставали сміттям і не потрапляли на звалища. Адже в кожному мішку із непотребом, який ми несемо до контейнера, є чимало речей, які б ще могли послугувати людям...
          Так, скляну пляшку можна переплавити, і додати до гарячої маси, з якої роблять інше скло, і вона знов стане пляшкою. Алюмінієва банка легко переплавляється, і може стати такою самою банкою – а може в якості злитку алюмінію потрапити на великий завод, де з нього відливають навіть літаки. Зі старих газет, журналів, зошитів чи книжок, себто, макулатури, отримують новий картон та папір. Водночас відпадає потреба зайвий раз рубати дерева – бо ж саме з них виготовляється паперова продукція. Тому кожен може зробити свій внесок в покращення стану довкілля, якщо навчиться збирати макулатуру та відправляти її до спеціального контейнеру. Кілька кілограмів макулатури від однієї родини – це небагато. Але від тисяч родин це будуть тонни, а одна тонна переробленої макулатури – це близько 15 дерев, які не будуть вирубані для потреб паперової промисловості, 10 тонн макулатури –це цілий гектар збереженого лісу.Пластикова тара, наприклад, ПЕТ-пляшка (ПЕТ – скорочена назва полімеру «поліетилен-терафталат»), замість того, аби валятися на галявині чи в парку, пливти по річці чи горіти назвалищі, отруюючи повітря токсичним димом, може перетворитися на пластикову трубу, сумку чи навіть светр.
      Вкрай важливо відучитись від звички позбавлятися від непотребу, спалюючи його. Особливо це стосується рослинних відходів, таких, як суха трава, солома, бадилля, гілки та листя. На жаль, багато людей не усвідомлюють: такий спосіб не просто безглуздий, а ще й небезпечний. Адже рослини накопичують в собі усі небезпечні речовини, які є у повітрі, ґрунті та воді. Спалюючи їх, ми вивільняємо усе, накопичене деревом чи травою протягом року. Ще більшу шкоду маємо, коли разом із зібраною рослинністю палити ще й побутове сміття, особливо пластики. В такому разі в повітря виділяються небезпечні хімічні сполуки    .     

           Тож, якщо рослинні рештки зібрані у чистому місці, хіба є сенс перетворювати їх на попіл, замість того, аби отримати чудове добриво – компост ?
Зробити компост, маючи власне подвір’я, нескладно. Для цього треба облаштувати на городі компостну яму або купу. 

Шановні мешканці Жданівської об"єднаної територіальної громади, звернімо увагу на такі, здавалось би прості буденні речі. Почнімо уже сьогодні задумуватись над тим, ЯКОЮ ми залишемо землю для наших нащадків.

Виконавчий комітет Жданівської сільської ради

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь