Щорічні протиепізоотичні заходи по профілактиці основних заразних хвороб тварин
Хмільницьке районне управління ГУ Держпродспоживслужби у Вінницькій області інформує про те, що у Хмільницькому районі початок проведення даних заходів розпочинається наприкінці листопада. Основним етапом яких є діагностичні дослідження ВРХ на лейкоз, бруцельоз, туберкульоз, ДРХ на бруцельоз, коней на сап. А також, щеплення ВРХ, ДРХ, коней проти сибірки. Щеплення собак та котів проти сказу. Практично усі хвороби, є спільними для тварин і людей. За два тижні перед проведенням досліджень, рекомендується власникам провести дегельмінтизацію тварин та дослідити фекалії (кал) тварин на гельмінтози. Адже, при враженні тварин гельмінтозами спостерігається схуднення, зниження м'ясної та молочної продуктивності на 30%. Сухе, тепле, чисте приміщення з природною вентиляцією, годівля доброякісними кормами, своєчасне прибирання гною є запорукою збереження здоров’я тварин та високої продуктивності...
Лейкоз великої рогатої худоби - інфекційна, повільно протікаюча хвороба, що характеризується ураженням кровотворної системи, утворенням пухлин в органах і тканинах організму. Джерелом збудника хвороби є хворі тварини. У більшості випадків вірус передається кровосисними комахами, через молоко та інші секрети та екскрети. Тварини, хворі лейкозом, є носіями вірусу усе життя. Таких тварин не можна випасати у загальному стаді, вони підлягають здачі на забій.
Бруцельоз — інфекційне захворювання з тенденцією до тривалого перебігу, що супроводжується гарячкою, алергізацією, ураженням судинної, нервової, статевої й інших систем з особливо частим залученням у патологічний процес опорно-рухового апарату. Основним джерелом інфекції для людини є дрібна й велика рогата худоба, а також свині. Найбільш характерною клінічною ознакою бруцельозу у сільськогосподарських тварин є аборт. Плід, оболонки, навколоплідна рідина містять збудника бруцельозу у величезній кількості.
Туберкульоз - інфекційна хвороба тварин, птахів і людей, яка характеризується утворенням в органах безсудинних вузликів (туберкул), з наявністю сирнистого розпаду та у більшості випадків має хронічний перебіг. Збудником туберкульозу у тварин є мікобактерії людського, бичачого і пташиного видів. Хворі на туберкульоз тварини можуть бути джерелом інфекції для тварин і людей, а хворі люди - джерелом інфекції для тварин.
Сибірка– надзвичайно небезпечна інфекційна хвороба. Яка проявляється у людей, тварин у вигляді тяжкої інтоксикації, лихоманки, виникненням набряків і карбункулів, ураженням кишечнику, легень, мигдаликів. Основним джерелом сибірки є хвора тварина, яка виділяє збудник в зовнішнє середовище з сечею, фекаліями, молоком, кров’янистими виділеннями, ще до того як з’являються характерні клінічні ознаки.
Сказ — це гостре інфекційне захворювання тварин і людини, спричинене нейротропним вірусом сказу. Характеризується розвитком своєрідного енцефаліту зі стрімким пошкодженням центральної нервової системи. У разі зволікання з наданням квалфікованої медичної допомоги смерть неминуча.
Джерелом та резервуаром збудника сказу є усі теплокровні тварини, з яких найбільш небезпечні для інфікування людини м’ясоїдні (дикі та домашні).
Людина може заразитися сказом від інфікованої тварини через: укус; подряпину та мікроушкодження шкіри; потрапляння зараженої слини на слизові оболонки.У контактний спосіб людей найчастіше інфікують коти й собаки — з-поміж свійської фауни, а в дикій природі — лисиці та вовки.
В Управлінні наголошують, що дані заходи є обов’язковими. Згідно статті 37 Закону України «Про ветеринарну медицину» юридичні та фізичні особи, діяльність яких пов'язана з утриманням та обігом тварин, зобов'язані: доставляти тварин у визначене місце або забезпечувати належні умови за місцем утримання тварин для проведення ветеринарного огляду, діагностичних, профілактично-лікувальних обробок, включаючи дослідження і щеплення.
Згідно із Законом України «Про ідентифікацію та реєстрацію тварин», всі тварини, які утримуються в господарствах різних форм власності і в приватному секторі, від яких отримується продукція, повинні бути ідентифіковані.
Розміри плати за послуги, які надаються регіональними службами ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні і транспорті та бюджетними установами центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів (Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України 13 лютого 2013 року № 96 (у редакції наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26 cічня 2016 року № 18 ) Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 лютого 2016 р. за № 244/28374)
