Рубрика - До Дня Громади
Качанівський старостинський округ у складі сіл – Качанівка, Семки, Торчин, Ольгине, Сулківка, Нова Сулківка. Село Торчин - знаходиться на відстані 22 км від міста Хмільник. Розміщено поблизу р. Снивода. Назва походить від найменування торків – одного з кочових племен. Слово «торки», в літописах – тьрци запозичене з тюркських мов те turk означає «турок», тобто «сила», «влада». Це плем’я споріднене з печенігами і половцями. Тюркською мовою – «торкин» - це народ, до якого належить дружина вождя чи князя. Пізніше слово «тюрк» було запозичене вдруге, уже як «турок», «турки». Торчинці (так раніше називалося поселення) сягають своїми витоками не пізніше 11-12 ст. Як відомо, руські князі часто одружувалися з дочками вождів кочівників, а ті приводили з собою родичів і оселялися на князівських землях. Так вони міцно осідали на землях Київської Русі. Із 11 ст. князі масово селили їх на нашій території. Торчинці були невеличким містечком, де було наявне укріплене городище з валами і ровом з водою. На протилежному березі Сниводи й нині є сліди давнього поселення. В селі є місцевість із залишками земляних валів, укріплень під назвою «Замчисько»...
Під час захоплення галицькими завойовниками Болохівського князівства поселення було жахливо знищене й зруйноване. Ще у Торчині 20 ст. проводилися археологічні розкопки, однак хто їх проводив, які їх результати, - невідомо. До 1615 року поселення входило до володінь Миколи Камянецького. У 1898 році в селі проживало майже 1500 чоловік. У 1862р. була відкрита церковно-парафіяльна школа. А у 1876р. в селі було однокласне міністерське училище. У 1905р. в селі було 190 дворів і 1066 жителів. Торчин- засновано 1330 року, з цим можна погодитися частково. Ця дата лише вказує, що з приходом литовських княжичів Коріатовичів на Поділля почалося відродження сіл і містечок, в тому числі й Торчинець. Населення с. Торчин станом на 01.07.2023 – 211 осіб.
Село Ольгине - знаходиться на відстані 10 км. від міста Хмільника. За відомостями історика і краєзнавця Юрія Чекотуна, назва села походить від імені дочки власника Війтівецького цукрового заводу Ольги Левашової. Поселення виникло в кінці XIX ст. Після війни в селі створили відділок радгоспу, в 60-х роках біля села його жителями та учнями Війтівецької середньої школи був посаджений фруктовий сад. В 2010 році було розпочато будівництво газопроводу протяжністю 2,5 кілометрів та проведено газ в село Ольгине. Населення с. Ольгине станом на 01.07.2023 – 54 особи.
Село Сулківка - поселення відоме з ХІV століття під назвою Сулуківка. Походження остаточно не з’ясоване. Найбільш імовірно, що назва поселення походить від старослов’янського слова «сула», тобто річка. Через поселення протікає невеличка річка, яка є притокою Сниводи. Перші поселенці поселились саме на родючих узбережжях цієї невеличкої водної артерії. За даними Вікіпедії поселення відоме з 1330 року. Село довгий час було власністю шляхтичів Сулковських, які своє прізвище отримали від первісної назви осідку. У селі в 1896 році була церковно-парафіяльна школа. У 1905 році у селі нараховувалось 192 двори і 1120 жителів. Населення с. Сулківка станом на 01.07.2023 – 242 особи.
Село Нова Сулківка - назва походить від старослов’янського слова «сула», що означає річка. Коли тут з’явилися перші поселенці із села Сулківки, то вони взяли своєму новому селу назву колишнього свого села. Пізніший власник поселення отримав прізвище Сулківський чи Сулуківський від цієї ж назви. З архівних документів підтверджується, що брацлавському підчашому Вацлаву Сулковському у 1607 році було надане право на володіння селом. За Вікіпедією поселення відоме з 15 століття, а конкретніше з 1404 року. Село знаходиться за 27-28 км. від районного центру. Населення с. Нова Сулківка станом на 01.07.2023 – 16 осіб.
