Рубрика - До Дня Громади
Качанівський старостинський округ у складі сіл – Качанівка, Семки, Торчин, Ольгине, Сулківка, Нова Сулківка. Село Качанівка розташоване за 12 км на північний захід від курортного міста Хмільник. Перші згадки про село відносять до першої половини ХІV ст. Існує дуже цікава легенда про заснування села. В поселенні Розсохи татарської баскаки забрали за несплату податків у козака Тараса його дочку Тарасюківку. Її наречений Місько відібрав чи вкрав кохану у Бориславі на ярмарку. Вони втекли, але повертатися у рідне село було небезпечно, тому вони облюбували місцину на березі невеличкої річки Пастуши. У липовому гаю викопали землянку і поселилися там. До цієї пори ця місцина носить назву Липа. Пізніше, коли литовці розбили татар, закохана пара повернулася у рідні Розсохи. Всі дуже здивувалися, коли побачили їх живими. Вони знайшлися, тому і назвали їх Найчуками. Інші дослідники твердять, що перші мешканці Розсохи після їх зруйнування татаро-монгольськими загарбниками оселилися у липовому гаю на березі річки Липової, що впадає в річку Пастушу. Але як би там не було, стара частина села і досі називається Найчуківкою. Найчуківка славилася відомими на той час ткачами. Тому село ще називали і Ткачуківкою. З кінця першої половини ХV ст. ця назва закріпилася за селом. Це і є, поясненням того, що до нашого часу дійшли такі прізвища, як Найчук, Ткачук, Тарасюк, Міськов...
У 1558 році село Ткачуківка було віддане в оренду старості Хмільницькому Яну Мілецькому. Ця місцевість і тепер називається хутором Мілецького. Але згодом оренди права на село перейшли до польських магнатів Грицька та Яна Качанівських. На Краковському сеймі село було записане під назвою Качанівка. Не раз піднімалися на боротьбу з польською шляхтою жителі Качанівки. Наприкінці XVII ст. в Качанівці понад 3 роки діяв повстанський загін під проводом Семки. У 1702 р. польське військо розправилося із повстанцями.
2 січня 1793 р. Хмільницьке староство з кріпосними селянами Семок і Качанівки царем було подароване прем'єр-міністру Безбородьку. Відбулося дальше закріпачення селян. 10 травня 1863 у село прийшов повстанський загін на чолі з ватажком Дворницьким. Повстанці виступили проти царя, проти соціального і національного гніту, за звільнення від панщини. Село вступило у XX століття. 4 березня 1918 року все поселення було спалене польськими легіонерами ( за іншими даними -австрійськими військами). У 1945 році почалося відбудова зруйнованого господарства. В складних умовах селяни проявляли справжній героїзм. У 1950 році колгосп "Ясний шлях" та колгосп ім. Ворошилова об'єдналися в один колгосп ім. Горького, за яким було закріплено 3 612 га землі. Згодом він став мільйонером і зайняв друге місце в районі. Гордістю колгоспу стала ланка Г.Г.Погуть. Її ланка у 1958 р. одержала цукрових буряків по 620 ц з га, за що ланкова була нагороджена орденом.
Зросла і освіта жителів. Вищу освіту одержали 45 чоловік, понад 350 - середню спеціальну та середню. І.Д. Лучицький виходець із бідної сім'ї, став доцентом, завідуючим кафедрою історії у Львівському університеті; H.H. Коровецький - доктор біологічних наук; М.У. Найчук була нагороджена орденом; Герасимович С.С. нагороджена медаллю і "Похвальною грамотою".
У 1861 році відкрито церковно-приходську школу, яка з 1973 року отримала статус середньої школи. В роки незалежності України школу очолювали: Тарасюк Олена Петрівна; Поперечний Михайло Кіндратович; З 2014 року - Загородня Клавдія Йосипівна.
У 1971 році в селі Качанівка побудовано приміщення сільської ради.
З 1979 року працює дитячий садочок, розрахований на 50 дітей.
У 1987 - збудований новий будинок культури.
В 1967 році бібліотека с. Качанівка отримала звання "Бібліотека відмінної роботи".
В 1992 році відкрито дільничу лікарню с.Качанівка.
Економічний розвиток села: з 1980-2007 - на території села працював радгосп ім.Жданова; 2007-2010 - створено СВАТ "Жданівське"; 1996-2001 рр. - працював ковбасний цех; 2006-2012 рр. -працював цегельний завод; У 1993 році здійснено газифікацію села.
В 2009 році на місцевому кладовищі встановлено Хрест Скорботи в пам’ять жертв Голодомору 1932-1933 рр.
2014 рік- відновлено сільський стадіон, серпень 2016 - відкрито центр "Відродження", за сприянням агропромхолдингу "Астарта-Київ" та TOB "Хмільницьке". У 1991 році відновлено храм с.Качанівка і названо на честь Успіння Пресвятої Богородиці.
У 2016 році частково проведено водогін на територіях с. Качанівки та с.Семки .
21 листопада 2016 року громаду с. Качанівка відвідав відомий поет-земляк - М. Луків.
В приміщенні старостату знаходиться Центр надання адміністративних послуг, який за підтримки Програми EGAP отримав можливість використовувати у роботі із маломобільними групами населення «Електронну валізу адміністратора» до якої входять ноутбук, принтер, сканер, ксерокс, відеокамера, ІD зчитувач паспортів, акумулятор.
Населення с. Качанівка станом на 01.07.2023 – 1168 осіб.
