Профілактика злоякісних новоутворень
Під первинною профілактикою злоякісних новоутворень (ЗН) розуміють попередження виникнення ЗН та передпухлинних станів шляхом усунення або нейтралізації негативного впливу факторів навколишнього середовища та способу життя, а також підвищення неспецифічної резистентності організму. Ця система заходів повинна охоплювати все життя людини. Відповідно до сучасних знань про канцерогенез людини та ролі впливу канцерогенних чинників у виникненні ЗН, первинна профілактика проводиться за наступними напрямками.
Онкогігієнічна профілактика пов’язана зі способом життя та харчуванням людини. Провідне значення в оздоровленні способу життя надається боротьбі з палінням. Така увага до контролю паління зумовлена тим, що тютюн містить понад 3800 хімічних сполук, з яких більшість належить до поліциклічних ароматичних вуглеводнів, нітросполук та ароматичних амінів, що є канцерогенами. Атрибутивний ризик раку легені, викликаний палінням, становить 80–90% у чоловіків та 70% — у жінок. Значна роль паління у виникненні раку стравоходу, підшлункової залози, сечового міхура.
Значно підвищується захворюваність на ЗН при вживанні алкоголю, особливо міцних напоїв. Людина, яка систематично вживає 120 г і більше чистого алкоголю в день, має ризик захворіти на рак стравоходу, що у 101 раз вищий порівняно з людиною, яка не вживає алкоголю. Велике значення у виникненні ЗН надається іонізуючому, ультрафіолетовому опроміненню, неіонізуючому електромагнітному опроміненню радіо- та мікрохвильового діапазону. Встановлено зв’язок між стресовими станами в житті людини та виникненням ЗН.
Значне місце у виникненні ЗН має характер харчування людини. Необхідно дотримуватися дієти із вмістом жирів, особливо ненасичених, не більше 75,0 г/добу у чоловіків і 50 г — для жінок. Їжа повинна складатися з продуктів переважно рослинного походження, містити вітаміни А, В, С, Е тощо.
Біохімічна профілактика передбачає попередження канцерогенного впливу шляхом застосування деяких хімічних препаратів та сполук. Так, наприклад, відома роль нітратно-нітритного забруднення навколишнього середовища у розвитку ЗН шлунково-кишкового тракту.
Теоретична ефективність заходів з онкогігієнічної та біохімічної профілактики оцінюється зниженням онкологічної захворюваності на 70–80%, так, за даними Міжнародного агентства з вивчення раку, 80–90% ЗН детерміновано факторами навколишнього середовища.
Серед інших напрямків профілактики ЗН існує медико-генетична профілактика, яка спрямована на виявлення сімей зі спадковою схильністю до передпухлинних та ЗН, осіб із хромосомною нестабільністю та організацію заходів щодо зниження ризику можливого впливу на них канцерогенних чинників. У механізмі спадкової схильності часто вирішальне значення мають ендокринні фактори.
Імунобіологічна профілактика проводиться шляхом виявлення людей або формування груп з імунологічною недостатністю й організації заходів, що спрямовані на її корекцію з одночасним захистом від можливого канцерогенного впливу. Цей напрямок має велике значення при тривалій імунодепресивній терапії після гомологічної пересадки тканин та органів, а також лікуванні аутоімунних захворювань.
Ендокринно-вікова профілактика проводиться шляхом виявлення та корекції дисгормональних станів та вікових порушень гомеостазу, що призводять до виникнення та розвитку ЗН.
Теоретична ефективність кожного з цих напрямків оцінюється зниженням онкологічної захворюваності на 10%.
Вторинна профілактика ЗН передбачає комплекс заходів, спрямованих на виявлення передпухлинних захворювань і станів, а також ранню діагностику онкологічних захворювань, що забезпечує більшу ефективність їх хірургічного (та інших видів протипухлинного) лікування. Вторинна профілактика передбачає застосування цитологічних, гістологічних, ендоскопічних, рентгенологічних та інших методів обстеження. Особи, що відносяться до груп підвищеного ризику, повинні підлягати спеціальним методам обстеження з періодичністю їх проведення.
Третинна профілактика ЗН є заключним етапом вторинної, тобто безпосередній перехід до вирішення задач, пов’язаних з уточненням діагнозу, лікуванням та реабілітацією онкологічних хворих, що виявлені на попередніх етапах. На сучасному рівні знань та соціально-економічних можливостей профілактика ЗН — це, перш за все, попередження смерті від цього захворювання. Третинна профілактика має ряд кардинальних моментів. Перш за все, це фактор часу. Скорочення термінів проведення всіх етапів діагностичного та лікувального процесів має пріоритетне значення для досягнення позитивного кінцевого результату.
Створення сучасної лікувальної та діагностичної бази онкологічної служби, розвиток її спеціалізованих підрозділів, підготовка кадрів лікарів-онкологів різних спеціальностей — це все невід’ємна складова третинної профілактики ЗН.
Згідно з пунктом 2.13 Плану організації виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 22 грудня 2023 р. “Щодо профілактики, ранньої діагностики та лікування злоякісних новоутворень”, введеного в дію Указом Президента України від 22 грудня 2023 р. № 842 (резолюція Прем’єр-міністра України від 29.02.24 № 40570/1/1-23), з метою забезпечення виконання у повному обсязі завдання стосовно затвердження та реалізації комунікаційної стратегії щодо профілактики злоякісних новоутворень, проводяться регулярні інформаційні кампанії, спрямовані на різні вікові категорії населення.
