Ехінококоз
Ехінококоз - це небезпечне паразитарне захворювання, яке характеризується хронічним перебігом та розвитком специфічних кіст в печінці, легенях, головному мозку та інших внутрішніх органах. Збудником захворювання є личинкова стадія Echinococcus_granulosus - дрібні стрічкові цестоди. Сам гельмінт живе і розмножується в організмі м'ясоїдних тварин, найчастіше ним заражаються собаки і дикі псові - вовки, шакали, лисиці; іноді зараженню піддається домашня худоба; дуже рідко – кішки. Захворювання сільськогосподарських тварин ехінококозом щорічно завдає суттєвих економічних збитків тваринництву, найчастіше хворіють наступні види: вівці, велика рогата худоба, свині, верблюди, північні олені, рідше - коні та осли. Паразит відноситься до біогельмінтів, це означає, що життєвий цикл ехінокока вимагає наявності двох господарів: проміжного та остаточного. В організмі першого з яйця розвивається личинка, а в остаточному хазяїні, який є розповсюджувачем паразита - личинка перетворюється на статевозрілу особину. Людина та травоїдні тварини є проміжною ланкою циклу розвитку ехінокока. Усередині їх організму відбувається утворення кіст, що викликає ураження внутрішніх органів та порушення їх функціонування. Якщо своєчасно не розпочати лікування ехінококозу - можливе виникнення важких ускладнень. На ехінококоз може захворіти будь-яка людина, ІМУНІТЕТУ проти цієї хвороби НЕМАЄ. Перебіг хвороби тривалий, впродовж декількох років . Симптоматика ехінококозу є дуже різноманітною, першими ознаками можуть бути: болі у животі або грудях, кашель, лихоманка, збільшення розмірів живота. Діагноз ехінококозу печінки або легень можна поставити за даними: - ультразвукового дослідження органів черевної порожнини, - рентгенографії органів грудної клітки, - комп’ютерної або магнітно-резонансної томографії - імунологічного дослідження з визначенням специфічних імуноглобулінів у крові. Єдиним методом лікування ехінококозу є оперативний. Через наявність навколо кісти щільної капсули ліки до паразита не потрапляють та не можуть його знищити.
